М-позиція і С-позиція у слінгу

Безпека перебування дитини в слінгу залежить від розуміння дитячої фізіології і розвитку, а саме розвитку хребта та тазостегнових суглобів. Дитині в слінгу, як і на руках дорослого, задають М- та С-положення. Гайда, розберемося з цими позиціями!
Дитячі ніжки знаходяться в зігнуто-розведеній позиції (М-позиція, «поза жабки”), дитина розташована так само, як і на руках у матері, не наражаються на небезпеку дитячий хребет і тазостегнові суглоби. Коли дитячі ноги зігнуті і широко розведені (положення, яке інстинктивно приймає тіло дитини, коли її беруть на руки), головка стегна заповнює суглобову сумку. Суглоб встає на місце найбільш точно, коли ноги підняті вгору приблизно на 90°-120° і при цьому розведені приблизно на 30°- 55°. Дисплазія тазостегнових суглобів (ДТС) не розвивається, коли ноги знаходяться в такому положенні. Це те саме положення, яке лікарі рекомендують для лікування ДТС.

Хребетний стовп має S-подібну форму. У нього розрізняють 4 вигини: два вперед – лордози (шийний і поперековий), два назад – кіфози (грудний, крижовий). Вигини хребта забезпечують йому ресорну функцію. Вони сформувались у зв’язку з вертикальним положенням тіла людини.
У новонародженої дитини уже помітний грудний кіфоз. З початком утримування дитиною голови формується шийний лордоз (3-4 місяці), а поперековий лордоз — з моменту стояння. Грудний кіфоз починає формуватись, коли дитина починає сидіти. Тобто для маленьких дітей скруглений хребет є фізіологічним. Чітко помітні вигини хребта лише у 5-6 років. Завершується формування вигинів до 18-20 років.
Поки дитина недостатньо підросла для самостійного тримання спини, а також уві сні, спина має бути фізіологічно скруглена, не випрямлена. Це скруглення дозволяє міжхребцевим дискам повноцінно амортизувати кроки дорослого. Таз дитини повинен бути підвернутим до дорослого, ніби малюк “підібгав хвоста”. Дану позу (С-позицію) можна порівняти з тією, яку доросла людина приймає, коли сідає навпочіпки.
Старша дитина в періоди активності може самостійно випрямляти спину.

На противагу фізіологічним переноскам у переносці кенгуру немає фізіологічної підтримки тазостегнових суглобів і хребта, а також повністю відсутня підтримка голови та шиї дитини під час сну. При кожному кроці дорослого, хребет дитини, який і так знаходиться не в оптимальному для нього положенні, відчуває занадто великі навантаження. Дитячий хребет випрямлений і часто занадто витягнутий з прогином через слабкі м’язи живота та недостатню підтримку ніг. Посилюється навантаження і тиск на тазостегновий суглоб, що може призвести до його нестабільності.
Як наслідок такого носіння можливий розвиток спондилолістеза, защемленя нервів, сколіоз, ДТС.

Ольга Николюк, слінгоконсультант